ЗОШ І-ІІІ ступеня смт Цумань - Батькам
Нд, 04.12.2016, 20:16
Вітаю Вас Гість | RSS

ЗОШ І-ІІІ ступеня смт Цумань

Меню сайту

Батькам

 

 

 

Сім'я - це найвагоміший осередок, 
чинник виховання молоді, 
формування у них соціальних рис, 
моральних цінностей.

                

                                                 Шляхи підвищення педагогічних знань батьків 

Важлива умова ефективної навчально-виховної роботи — єдність школи і сім'ї, якої досягають за умови, що школа постійно працює над підвищенням рівня психолого-педагогічної обізнаності батьків, їх педагогічної культури.  
На думку В. Сухомлинського, школа повинна домогтися того, щоб батьки бачили в своїх дітях себе, розуміли суть розвитку дитини. А для цього їх треба озброювати знаннями важливих закономірностей педагогіки, вікової психології, фізіології. 
Організовуючи навчання батьків, враховують рівень їх підготовки до сприймання головних теоретичних положень методики виховання дітей у сім'ї та визначають рівень популярності викладання цього матеріалу. Турбота школи про виховання дітей у сім'ї реалізується через педагогічну освіту батьків, залучення їх до виховної роботи з учнями у школі. Передусім педагоги мають можливість впливати на батьків через їхніх дітей, які навчаються в школі. А. Макаренко вважав, що це найдоступніший спосіб зв'язку школи і сім'ї. Його цінність не лише в тому, що він оперативний, а й у тому, що учень, який засвоїв певні вимоги вчителя, доводить ці вимоги до відома батьків, переконує в необхідності дотримуватися їх. 
Спеціальну виховну роботу проводять із сім'ями, які допускають відхилення у вихованні дітей. 
Роботу з педагогічне неспроможними сім'ями спрямовують передусім на підвищення їх психолого-педагогічного рівня. З цією метою їх залучають до загальної системи педагогічного всеобучу, влаштовують консультації з окремих питань виховання дітей у сім'ї. 
Із сім'ями педагогічне пасивними працюють переважно індивідуально, домагаючись розуміння батьками хибності своєї поведінки, пробудження почуття відповідальності за виховання дітей, усвідомлення потреби перебудувати систему стосунків у сім'ї, своєї вини, помилок, бажання докорінно змінити сімейний уклад. 
У роботі з антипедагогічними сім'ями с

пираються на те, що вони також хочуть бачити власних дітей чесними, культурними, здоровими, щасливими. З ними обговорюють упущення у вихованні дітей, накреслюють шляхи усунення їх, зміни сімейних стосунків. З батьками цієї групи працювати важко, і не слід сподіватися на швидкі наслідки, але важливо посіяти в них сумніви у правильності їхньої системи виховання, змусити їх замислитися над її результатами. 
Батькам, яких поглинула бізнесова діяльність, необхідно довести, що такий стиль виховання дитини в сім'ї робить ЇЇ самотньою, емоційно нестійкою та ін. Таким дітям і в дорослому житті, напевне, буде непросто. Тому батькам варто подумати про адаптацію їх до реального життя, про недоцільність перекладання відповідальності за виховання дітей на вчителів, репетиторів. Дитині більше потрібен емоційний зв'язок саме з батьками, їхня безпосередня участь у житті дитини важливіша, ніж машина, охорона і прислуга. Діти мають відчувати, що для батька і матері вони не менш важливі, ніж робота. У таких сім'ях слід заохочувати інтерес дітей до навчання, а не переконувати їх у тому, що вищий навчальний заклад і робота їм забезпечені незалежно від шкільних успіхів. Треба також вести розмову про те, що відгородження дитини від однолітків звужує коло її спілкування, вона не навчиться будувати свої стосунки з різними людьми, дружити й любити за покликом душі. 
Пам'ятка для батьків 

У спілкуванні зі своїми дітьми:

Радійте вашому синові, доньці.

Розмовляйте з дитиною турботливим, підбадьорюючим тоном. Коли дитина з вами розмовляє, слухайте уважно, не перериваючи. Установіть чіткі та визначені вимоги до дитини.

У розмові з дитиною називайте як можна більше предметів, їх ознак, дій з ними.

Ваші пояснення повинні бути простими та зрозумілими. Розмовляйте чітко, ясно. Будьте терпелячими.

Спочатку запитуйте «що?», а потім «для чого?», «чому?».

• Заохочуйте в дитини прагнення ставити запитання.

• Заохочуйте цікавість, пізнання та уяву вашої дитини.

• Частіше хваліть дитину.

• Заохочуйте ігри з іншими дітьми. 
• Турбуйтесь про те, щоб у дитини були нові уявлення, про які вона могла б розповісти. 
• Намагайтеся, щоб дитина разом з вами щось робила по господарству. 
• Намагайтесь проявляти інтерес до того, що їй цікаво робити (малювати, співати тощо). 
• Не втрачайте почуття гумору.

• Грайте з дитиною в різні ігри.

• Частіше робіть щось спільно, усієї сім'єю.

• Частіше спілкуйтеся зі спеціалістами, читайте книги про виховання дитини.

 

Щоб установити довірливі стосунки з дитиною та зберегти їх: 
• Не переривайте дитину, не кажіть, що ви все зрозуміли, не відвертайтесь, поки дитина не закінчила розповідати, інакше кажучи, не давайте їй приво ду тривожитись через те, що вас мало цікавить те, про що вона каже. 
• Не ставте забагато запитань.

• Не примушуйте дитину робити те, до чого вона не готова.

• Не примушуйте дитину робити що-небудь, якщо вона втомилась, засмучена. 
• Не вигадуйте для дитини багато правил — вона перестане звертати на них увагу. 
• Не виявляйте підвищеного занепокоєння з приводу неочікуваних стриб ків у розвитку дитини чи деякого регресу. 
• Не порівнюйте дитину з жодними іншими дітьми. 

 

Усі знають, що зі словами завжди треба бути обережними, зокрема якщо ці слова ви адресуєте своїй дитині-школяреві. Психологи стверджують, що ваші різкі висловлювання  можуть призвести до того, що у дитини з’являться проблеми з успішністю, труднощі в стосунках з учителями й однокласниками.

Будьте уважні, намагайтеся не вимовляти цих фраз:

1. Ти можеш вчити всі предмети на “відмінно”…
Безперечно, вам приємно похвалитися перед знайомими дитиною-відмінником. Але задумайтеся, чи варті надзусилля вашої дитини навчатися “на відмінно”, якщо їй даються лише точні науки? Такими висловлюваннями ви зашкодите природному розвиткові вашого школяра.

2. Усі діти скаржаться, що їм нудно навчатися, ти не єдиний…
Якщо дитина скаржиться, що їй нудно, не варто відмахуватися від неї подібними фразами. Краще розберіться, в чому причина нудьги? Можливо, вашій дитині просто треба піти на курси англійської, зайнятися музикою, малюванням або танцями, щоб урізноманітнити заняття?

3. Швидко і добре зробити уроки просто неможливо…
Якщо ваша дитина впоралася з уроками за годину і біжить гуляти, ви зазвичай починаєте їй дорікати. Облиште! Якщо вашій дитині дали завдання з двох предметів, вона справді могла виконати їх за годину. Пам’ятайте, довге сидіння над уроками не свідчить про те, що дитина впорається з усіма уроками якісно, ​​це, навпаки,  показник того, що вона не встигає з деяких предметів.

4. Легкі завдання робити необов’язково, рутина нічого не навчить…
Навіть якщо ви і справді так вважаєте, ніколи не кажіть цього дитині. Запам’ятайте, вона повинна виконувати всі завдання. Адже всі вони корисні для неї. Навіть найнудніші завдання здатні розвинути терпіння і посидючість.

5. Нехай пропустить один день і не піде до школи, в житті ще дістанеться…
Не варто жаліти свого школяра! Причиною невідвідування уроків може бути хвороба або серйозні сімейні обставини. Якщо ви бачите, що ваша дитина дуже втомлюється, запропонуйте їй раніше лягати спати, перегляньте  денний розпорядок.

6. А ти, двієчнику, не змушуй мене більше червоніти перед вчителем…
Приймайте свою дитину такою, якою вона є, не наголошуйте на її невдачах, краще допоможіть їй із ними впоратися.

7. Навіщо ходити на шкільні збори, все одно нічого нового я на них не почую…
Не відвідуючи батьківські збори, ви насамперед ображаєте не вчителів, а свою дитину, бо не приділяєте їй належної уваги. Решта батьки прийде, а ви – ні, дитину це може образити. Також це вказує швидше на ваші лінощі, ніж на здоровий глузд.

І запам’ятайте: все, що пов’язане зі школою, завжди має бути важливим і обов’язковим у вашому домі для всіх. Адже як ваша дитина зможе відповідально ставитися до прохань вчителя, якщо ви також не звертаєте на них уваги.

 
Статистика

Зараз на сайті 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Відвідувачі
Друзі сайту
Пошук

Copyright MyCorp © 2016