Вт, 19.03.2024, 05:42
Вітаю Вас Гість | RSS

Цуманський ліцей Волинської області

Меню сайту

Кафедра математичних наук

З досвіду роботи вчителя інформатики Денисюка О.М.

 

З досвіду роботи Ховайло Л.П.

«Розвиток інтелектуальних та творчих здібностей учнів шляхом застосування технологій проблемного навчання на уроках математики»

 

Вступ

У Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті, державній національній програмі «Освіта. Україна ХХІ століття» наголошується, що головною метою, ключовим показником і основним важелем сучасного прогресу є всебічний гармонійний розвиток людини, зростання її культурного, інтелектуального й духовного потенціалу. Отже, є реальна потреба суспільства в інтенсивному розвитку інтелектуального потенціалу кожної людини. І найважливіша роль у цьому процесі належить школі, навчання в якій має бути підпорядковане ідеї розвитку творчих здібностей учнів. Школа має навчити кожного вихованця самостійно мислити, діяти в нестандартних умовах, вирішувати найрізноманітніші проблеми.

         Використання різноманітних форм і методів ведення уроку,застосування на уроках елементів передових педагогічних технологій,велика індивідуальна урочна і позаурочна робота з учнями дозволяє вчителю домагатися формування стійких математичних компетентностей,розширювати кругозір та розвивати творчі здібності учнів . Суть педагогічного досвіду полягає в орієнтації педагогічних зусиль вчителя щодо осмисленого засвоєння учнями математичних понять; розкритті змісту курсу математики шляхом розв’язування задач, які розкривають доцільність їх практичних застосувань.

Сучасне інформаційне  суспільство  становить  перед  школою  завдання підготовити  випускників  здатних:

•        Гнучко адаптуватися в мінливих життєвих ситуаціях , самостійно здобуваючи необхідні знання, уміло застосовуючи їх на практиці;

•        Критично мислити, уміти бачити проблеми і шукати шляхи їх раціонального вирішення;

•        Бути комунікабельними,  уміти працювати спільно в різних соціальних групах;

•        Самостійно працювати над розвитком власного інтелекту.

Які ж умови необхідні для виконання цих завдань? Насамперед  - можливість залучення кожного учня в активний пізнавальний процес, причому не пасивного оволодіння знаннями, а активної пізнавальної діяльності кожного, застосування ним на практиці цих знань і чітке усвідомлення де, яким чином і з якою метою ці знання можуть бути застосовані.  Адже знання, здобуті учнями самостійно, значно цінніші за будь-яку зовнішню інформацію, яка сприймається ними механічно. На своїх уроках я стараюся шляхом організації проблемного навчання не тільки дати учням певну суму математичних знань, а й навчити вчитись, переконати їх у тому, що математика пов’язана з усіма сферами нашого життя.

Опрацювавши науково-методичну літературу з даної теми,  дізналася, що проблемне навчання, відоме з бесід Сократа, софістів та піфагорійської школи. Фундаментальні роботи, присвячені теорії і практиці проблемного навчання, з'явилися наприкінці 60-х — початку 70-х рр. XX століття. Великий внесок у розробку технології проблемного навчання зробили вчені Т. В. Кудрявцев, А. М. Матюшкін, М. І. Махмутов, В. Оконь та ін.

На мою думку, застосування на уроках математики технології проблемного навчання  сприяє:

  • активізації пізнавальної діяльності;
  • формуванню вміння висловлювати та перевіряти припущення;
  • вихованню активної творчої особистості;
  • виховуванню навичок самостійного здобуття знань;
  • творчому застосовуванню набутих знань в нових ситуаціях.

Опис досвіду

Працюючи над проблемою : «Розвиток інтелектуальних та творчих здібностей учнів шляхом застосування технологій проблемного навчання », я прийшла до висновку, що можливості проблемного навчання в математиці невичерпні.

Навчання — як знаємо,це двоєдиний процес діяльності вчителя й учнів; процес передачі і процес засвоєння знань. Якісний прикметник «проблемне" вказує на певний пошуковий характер цієї діяльності. Важливою ланкою проблемного навчання є проблемна ситуація. Під якою слід розуміти створення такої сукупності умов для пізнання нового, за якої учень відчував би недостатність своїх знань, перед ним виникали б певні труднощі у розв'язанні нових завдань і разом з тим було б бажання подолати їх. У такому випадку ознайомлення з новим матеріалом набуває для учня особливого значення і дає йому можливість відчути  естетичну насолоду. Явище, яке спочатку було загадковим, поступово стає зрозумілим, якщо учень внаслідок активної розумової діяльності дістав ключ до його розв'язання.

 Щоразу переконуюся, що проблемне навчання має надзвичайне значення. Воно полягає в тому, що учні навчаються самостійно досліджувати закономірності й на власному досвіді переконуються в матеріальності явищнавколишнього світу. Однією з основних умов покращення навчання і виховання школярів є вдосконалення вміння учнів вчитися. Від рівня сформованості цього вміння значною мірою залежать результати як навчальної, так і виховної роботи. Тому важливою  є допомога учням у формуванні самостійного мислення, раціональної організації праці та її осмислення.

         В.О.Сухомлинський підкреслював: «Без захоплення та натхнення, без осмислення розумової праці як процесу пошуків і знахідок навчання перетворюється у зазубрювання, з цього випадає головна мета школи – загальний розумовий розвиток, формування допитливого розуму, виховання ваги знань».

 Не просто домогтися, щоб всі учні працювали на уроці, до того ж охоче, зацікавлено, результативно. Тому намагаюся урізноманітнювати форми класичного уроку для того, щоб показати, що математика – це не лише цифри і задачі та рівняння. З цією метою на практиці використовую кілька типів проблемних уроків:

  • уроки з окремими проблемними питаннями;
  • урок — проблемна лекція;
  • уроки-диспути;
  • уроки-семінари;
  •  уроки-ігри;
  •  уроки-конкурси;
  •  уроки-подорожі;
  •  інтегровані уроки.

 Такі форми навчання допомагають учневі повніше виявити свою індивідуальність, позбутися страху перед опитуванням або важким завданням, відчути інтерес до уроку і взагалі до навчання.    Як бачимо, проблемний урок - це творчість як вчителя, так і учнів: під час такого уроку для двох сторін виникає безліч нестандартних ситуацій, які вимагають швидко зорієнтуватися, знайти вирішення проблеми.

Підвищити пізнавальний, інтелектуальний і творчий рівень учнів можна, зорієнтувавши навчальний процес так, щоб учні готувалися до нової теми. Таким чином, учні приходять на урок з необхідним багажем знань і запитань - починається живе творче спілкування. Пропоную приклад застосування методу проектів на уроках математики. Ідея цього уроку може бути використана на будь-якому з типів уроку. Така форма проведення уроку потребує попередньої підготовки, як збоку вчителя, так і з боку учнів. Учні об’єднуються в групи по 3-4 чоловіки, кожна група готує презентацію (в залежності від типу уроку), в моєму випадку це були задачі на застосування теореми про три перпендикуляри. Під час уроку кожна група презентує свою задачу, з докладним захистом. Такий метод дозволяє одночасно вирішувати дуже багато проблем, як то щільність уроку, об’єм завдань, форми зміни діяльності та інші.  

Намагаюся подавати навчальний матеріал таким чином, щоб рівень проблемності закономірно зростав в міру нагромадження учнями досвіду творчої роботи. Вважаю, що найкращий результат досягається тоді, коли проблемна ситуація дивує учня, викликає в нього інтерес, бажання розібратися.

 Виділяю такі основні умови успішного проблемного навчання:

- Необхідно викликати інтерес учнів до змісту проблеми;

- Забезпечити посильність роботи для учнів з виникаючими проблемами;

- Інформація, що учні одержать при вирішенні проблеми, повинна бути значимою, важливою в навчальному плані.

 Проблемне навчання реалізується успішно лише при певному стилі спілкування між учителем і учнем. У результаті такого спілкування у вигляді діалогу, який повинен бути підготовлений попереднім досвідом дітей, повинна виникнути проблемна ситуація, спрямована на підтримку пізнавальної, розумової активності учнів.

Кожен з методів навчання має певні переваги і недоліки. Ефективність їх застосування визначається специфікою конкретного процесу навчання. Універсальних рекомендацій щодо складу і застосування методів навчання не існує. У ході застосування  технології  проблемного навчання учні вчаться критично мислити, вирішувати складні проблеми на основі аналізу ситуацій і відповідної інформації, приймати продумані рішення, брати участь у дискусіях, спілкуватися з іншими людьми. Такі методи відкривають нові можливості для ефективної взаємодії учителя й учнів: учитель стає наставником саморозвитку учня, провідником в інформаційному просторі, а учень в свою чергу, перетворюючись на суб’єкта пізнавальної життєдіяльності протягом уроку, набуває особистісних компетентностей. Проблемне навчання розвиває в учнів комутативні вміння та навички, забезпечує виховну мету, привчає їх працювати в команді, знімає нервове навантаження. 

 Стійка динаміка якості знань учнів є підтвердженням ефективності впровадження досвіду та обґрунтовує доцільність використання таких методів для формування компетентної особистості. Навчальні заняття для мене та моїх учнів – постійний пошук, спільна праця, в основі якої довіра та спільне бажання досягнути бажаний результат.

 Хоч можливості проблемного навчання в математиці невичерпні, але це не є універсальний засіб викладання, складність його активного застосування – відсутність у навчальній літературі системи проблемних задач.

 

 

 

НОВИНИ ОСВІТИ
ЗНО -2021

ЗНО 2021: які предмети вибрати та як зареєструватись


Санітарний регламент для шкіл

Санітарний регламент для шкіл: на що звернути увагу


ДПА 2021

Учні 4 та 9 класів складатимуть ДПА у школі


Календар
«  Березень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Copyright MyCorp © 2024