2018/2019 н.р.

З досвіду роботи Боровицького Я.В.

2017/2018 н.р.

З досвіду роботи вчителя історії Януль К.О. ; відео

 

 

З досвіду роботи вчителя історії Арендарчук О.А. 

«Формування соціальної компетентності учнів через використання сучасних освітніх технологій »

     Значну роль у формуванні соціальної компетентності школярів відіграє курс з історії в школі.  Саме він покликаний сприяти формуванню особистості, якій притаманні демократична громадянська культура, усвідомлення взаємозв’язку між ідеями індивідуальної свободи, прав людини та її громадянської відповідальності. Тому важливо дослідити теоретичні та методичні аспекти формування соціальних компетентностей учнів на уроках історії

•   обумовлена, у першу чергу, соціальним замовленням щодо підготовки учня до свідомої активної участі у громадському житті Української держави, до самостійної орієнтації та адаптації в умовах швидких змін суспільного життя, а отже, формування у школярів життєво необхідних компетентностей для подальшої соціалізації.

   Наш час – це час суттєвих змін у науці, техніці, інформаційному середовищі. І якість сучасної освіти, тобто відповідність вимогам суспільства, визначається не стільки кількістю того, що дитина знає і чого вона навчилася в шко­лі, скільки вміннями здобувати нові знання та вико­ристовувати їх у нових умовах  Переорієнтація навчально-виховного процесу на формування соціально активної особистості закріплена у базових нормативно-правових актах, які регламентують функціонування закладів освіти законах України «Про освіту», «Про загальну ссередню освіту», Державній національній порограмі « Освіта» ( «Україна ХХІ століття»), Національній доктрині розвитку освіти, Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти, Програмі щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України та інших документах.

Опис досвіду роботи

   Теоретичною основою досвіду «Формування соціальної компетентності учнів через використання сучасних освітніх технологій на уроках історії » є ідеї українських та зарубіжних вчених: Т.Асламової, К. Баханова, В. Журавльова, В. Загвязинського,   А. Ніколса, О.Пометун,  та інші. У своїх працях вони співвідносять поняття нового у педагогіці з такими характеристиками, як корисне, прогресивне, позитивне, сучасне, передове.

Поняття та шляхи формування соціальної компетентності учнів проаналізовані в працях А.Урбановича, А.Хуторовського, Н.Бібік та інших. У дослідженнях цих та інших учених розкрита сутність поняття соціальна компетентність, визначені його складові ( додаток 5.1 ) та аспекти:

1) інформаційний ( знаннєвий);

2) поведінковий (навчити учнів знаходити у минулому можливі шляхи розв’язання сучасних суспільних потреб);

3) ціннісно-оцінений ( використовувати набутий досвід та результати навчання у своєму житті).[ 12, 141 ]

Опрацьовуючи дану тему свідомо поставила за мету за допомогою впровадження інноваційних методів сформувати і пробудити на­ціональну,історичну свідомість ди­тини, виховати людину, яка вміє са­мостійно мислити, людину, яка зможе зробити свій внесок у розви­ток суспільства і держави та буде озброєна необхідними для цього знаннями, вміннями. В основу поклала гіпотезу про те, що мозок людини не може надовго запам'ятати те, чого не розуміє. От і виникає потреба проводити урок так, щоб діти з різними розумовими здібностями опанували новий матеріал та набували практичного досвіду.  Сучасні освітні технології представляють інформацію в різних формах і тим самим роблять процес навчання більш ефективним.  Для того, щоб бути сучасним, цікавим, успішним та, звичайно, потрібним вчителем, ми мусимо постійно розвиватися, удосконалюватися.  Не є таємницею, що успіх будь-якої країни залежить від стану освіти в ній. Тож нехай будуть почуті всіма педагогами слова: «Успішний учитель – успішний учень – успішна країна!    Саме ці слова визначають завдання, яке я втілюю у своїй роботі: формування креативної особистості  і виховання громадянина, здатного жити у демократичному світі.

 Використовуючи  сучасні освітні технології навчання, переконалася, що вони передбачають не просто отримання знань, а творче відношення до них, сприяють формуванню і вихованню освіченого, творчого,історичного свідомого школяра. 

    Історична свідомість є найбільшою життєтворчою основою будь-якого суспільства, а також – складовою масової суспільної свідомості. Її формування – фундаментальна та взаємопов’язана мета історичної освіти. Від її досягнення залежить формування у школярів та молоді ціннісних орієнтацій, виховання громадянськості та патріотизму, уміння самостійно добувати інформацію, оцінювати минуле та розуміти сучасне.

 Створюючи в пізнавальній діяльності учнів ситуації успіху та відчуття правильності виконання задачі, що досягається наявністю відповідної мотивації, певним рівнем емоціонального збудження я будую свої уроки так , щоб в учнів був стійкий інтерес до предмету та процесу пізнання, навчальна активність, бажання творити і пізнавати.

       Завжди бачу  в учнях особистості, шаную їхні думки, почуття, право на свободу вибору, визначаю їхню неповторність, право на співтворчість.

Навчання і виховання кожної конкретної дитини повинне відбуватися на основі її природних здібностей, а отже, основним стимулом навчання має стати інтерес дитини, задоволення її потреб у пізнанні, самопізнані й розвитку. Для цього поряд із лекційними та фронтальними формами роботи на уроках історії я  широко використовую активні методи навчання та такі сучасні освітні технології: інтерактивні, ігрові, поректні, технології розвитку критичного мислення та рейтингово-модульну систему оцінювання навчальної діяльності. ( додаток 5.2).

    Інтерактивне навчання – це навчання, яке ґрунтується на активній взаємодії  учасників навчально-виховного процесу. По суті, це одна з моделей комунікативних технологій, якій притаманний двосторонній обмін інформацією. При цьому вчитель не стільки дає нання, керує процесом їх здобуття, скільки стимулює дослідницько-пізнавальну діяльність учнів, скеровує її на набуття практичного досвіду, формування соціальної компетентності.[ 11, 6]

Ну своїх уроках використовую такі цікаві прийоми, як :«Мозковий штурм», «Драматизація», «Мікрофон», «Лови помилку», «Займи позицію», «Незакінчене речення», «Робота в парах, групах».

  Робота над певною проблемою розвиває в учнів здатність до критичного мислення, яке завдяки його основним функціям (аналітичності, асоціативності, логічності, системності, самостійності) можна вважати піргрунтям для використання сучасних освітніх технологій.

  Соціальна компетентність формується, якщо регулярно ставити перед учнями проблемні запитання, для відповіді на які потрібно активізувати не лише здобуті знання, а й залучити власний життєвий досвід, приклади з художньої культури.

   Під час обговорення на уроці якоїсь проблеми влаштовую диспути, дискусії, проводжу дебати. На фазі актуалізації знань використовую методи: «Ручки всередину» - після виступу кожен кладе ручку  на середину парти і бере її лише після того, коли всі висловились; «Переконуючий лист» - написання листа з аргументацією на користь власної позиції. Ці форми організації навчального процесу дозволяють не лише обговорювати важливі питання, вислухати думки всіх  бажаючих, а й прийняти групове рішення з одночасним тренуванням учасників у відповідних комунікативних уміннях та навичках( риториці, здатності працювати в команді, толерантності, навичках критичного та логічного мислення). Цікаву модель критичного мислення учнів на уроках історії розробила методист з Херсону Т.Асламова. Вона взяла на озброєння метод «Шість капелюхів мислення» відомого французького психолога Едварда де Боно. Згідно з цим методом, капелюх певного кольору символізує визначену стратегію мислення:

• білий – робота із збирання інформації, виклад перебігу подій або сутності проблеми, що ґрунтується на навчальній літературі;
• червоний – формування власного ставлення до подій та їх учасників;
• жовтий – виявлення позитивних сторін явища, переваг, чеснот;
• чорний – виявлення негативних сторін явища, небезпеки та помилок;
• зелений – нові пропозиції. Ідеї, можливі альтернативи;
• синій –підбиття підсумків, коментарі.

Оптимальним вважається застосування на уроці всіх стратегій. Така можливість відкривається після вивчення теми на повторювально-узагальнюючому уроці або на уроці формування вмінь і навичок, а також і на комбінованому уроці. Клас об’єднується у шість груп, кожна розгядає події під певним кутом зору. [ 1, 11] Цей метод застосовую на уроках у 8 – 11 класах. Наприклад, при вивченні теми «Інтеграційні процеси в Європі в другій половині ХХ – на початку ХХІ століття» ( всесвітня історія 11 клас). Не менш нфективне використання і скороченого варіанту стратегії « капелюхів мислення». При вивченні теми «Наслідки Великих географічних відкриттів» ( всесвітня історія 8 клас) клас об’єдную у дві групи. Одна отримує завдання розмірковувати за принципом «жовтого капелюха», друга – за принципом « чорного». По завершенні викладу матеріалу на дошці й у зошитах складається таблиця «Позитивні і негативні наслідки Великих географічних відкриттів».

   Ще одним ефективним методом формування соціальної компетентності на уроках історії є використаня ігрових технологій навчання. Гра – це одночасно і сукупність норм, що забезпечують стабільність буття, і школа соціалізації, готовність до непередбачуваних життєвих ситуацій.[ 9, 8] Саме ця  особливість гри дає змогу дитині знайти спосіб поєднання емоційного та раціонального компонентів особистості, примирити тенденцію до самоствердження з  тенденцією до підкорення соціальним обмеженням.

Проведення на  уроках  узагальнення та систематизації знань та на комбінованих уроках дидактичних ігор ( «Історичний турнір», «Хрестики нулики», «Морський бій», «Брейн-ринг», «Змоделюй ситуацію», «Асоціація», «Історична естафета») дає змогу учням застосувати свої знання й уміння в нестандартних умовах, презентувати себе як інтелектуально розвинену й творчу особистість.

    Наприклад, на етапі «Актуалізації опорних знань» проводжу гру          «Морський бій». Клас об’єднується у дві команди .

1   2    3    4    5

	т		о	с
	с		п
	с		і
	в		у
	л		ь

а

б

в

г

д

 

 

 

В таблиці зашифроване ключове слово теми уроку. Учні називають квадрат, наприклад, а-2, якщо потрапляють на літеру, то записую літеру в таблицю, якщо - на порожню клітинку, то дають відповідь на запитання з попередньої теми.Коли відкриються усі літери , учні складають ключове слово.

При вивченні теми «Виникнення та розквіт київської Русі» у 7 класі з історії України  або теми «Країни Західної Європи» в 11 класі з всесвітньої історії проводжу гру «Хрестики нулики»

Е	П	К
К	Е	П
П	К	Е

Е - запитання   економіки;

П – запитанняі з політики;

К – запитання  культури.

Формуванню соціальних компетентностей сприяє проектна технологія навчання. Проектна діяльність забезпечує розвиток ініціативи, самостійності, організаторських здібностей учнів, стимулює процес саморозвитку.Плюсами проектної діяльності учнів є набуття ними таких вмінь: планувати свою роботу,використовувати різні джерела інформації,аналізувати, зіставляти факти, аргументувати думку, приймати рішення., презентувати створене перед аудиторією. Через брак часу на уроці практикую міні-проекти. Наприклад, при вивченні теми «Наш край». Такий проект зорієнтований на збирання інформації, він має чітку структуру і передбачає оформлення результатів, презентацію. Практикую також творчі проекти: малюнки, фотомонтажі, газети, сценарії виховних заходів, в залежності від віку учнів.

   Серед сучасних освітніх технологій важливе місце займає рейтингово- модульна технологія. У своїй практиці при оцінюванні навчальної діяльності учнів використовую елементи рейтингово-модульної ситеми. Вона дозволяє вдало поєднувати нові підходи до навчання й стандартні методичні рекомендації традиційної системи. Застосування цієї технології сприяє гуманізації навчального процесу, активізації навчальної діяльності, підвищеній відповідальності та призводить до зростання рівня компетентностей учнів. Працюю за такою схемою.На кожного учня заводжу контрольно-рейтингову карту ( додаток 5.3). За відповідь учні отримують смайлики ( один смайлик – один бал), в кінці уроку вони сумуються і кількість отриманих  балів заноситься в картку. Оцінка за урок виставляється за рейтинговою системою: у кого найбільше балів – «12», а далі до найменшого. Учні, які отримали впродовж вивчення теми три оцінки «12» звільняються від виконання контрольної роботи.

Висновки та рекомендації

З метою узагальнення результатів роботи  серед учнів 8 класу було проведене анкетування (додаток 5.4), в результаті якого виявлено, що 85% опитаних учнів краще засвоюють матеріал на уроках, де використовуються сучасні освітні технології. На запитання : від чого залежить якість вашого навчання  67%  відповіли – від сприятливих умов навчання. А 96% учнів вважають, що знання набуті на уроках історії знадобляться їм в подальшому житті. Отже, проводячи роботу по формуванню соціальних компетенцій, вчитель історії обов' язково повинен створити для учнів такі стимули, які відповідали б їх прагненням та системі цінностей. Цей процес передбачає розвиток великої кількості психологічних якостей особистості школяра: мотивації до самопізнання, самоаналізу, почуття власної гідності та уміння поважати інших, підвищення самооцінки. Водночас, необхідно формувати не лише раціональне усвідомлення доцільності відповідної поведінки, а й зацікавлення індивідуальністю іншої людини, повагу до неї, прагнення зрозуміти іншого, вміння радіти чужим успіхам тощо.

   Таким чином, формування соціальної компетентності учнів через застосування сучасних освітніх технологій на уроках історії дає можливість досягти таких результатів:

- активізації індивідуальних розумових процесів учнів;

- виходу учня на позицію активного партнера навчання;

- розвитку творчих здібностей школярів;

- виховати особистість, яка має власну точку зору.

  Але найголовнішим здобутком є формування самодостатніх, підготовлених до свідомої та ефективної діяльності в різних сферах життя патріотично налаштованих людей.

 Отже, сучасний педагог, використовуючи у своїй практиці інноваційні методи навчання, підвищуючи свій професійний рівень, може сприяти розвитку зацікавлених історією учнів та в майбутньому виховати свідомих громадян, творців історії свої держави.